Психологічна адаптація - це процес взаємодії особистості
із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості
середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх
основних потреб. Процес взаємодії особистості та середовища полягає в пошуку й
використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. До них
належать: потреба в безпеці; фізіологічні потреби (в їжі, сні, відпочинку
тощо); потреба у прийнятті та любові; у визнанні та повазі; у самоствердженні,
самовираженні й розвитку «я»
Успішність школяра залежить від рівня сформованості загальнонавчальних
умінь і навичок. Серед них варто особливо виділити загальномовленнєві,
рівень опанування яких сприяє культурі мовлення та слухання. Учені підрахували:
70 % того часу, коли людина не спить, вона присвячує читанню, письму, слуханню,
розмові - чотирьом основним різновидам мовленнєвої діяльності. Мовлення - один
з найважливіших показників культури людини, її інтелекту. Розвинене мовлення є
основою розумової діяльності, воно забезпечує справжні успіхи школярів у
навчанні.
У молодшому підлітковому віці у зв’язку з початком етапу статевого
дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється
темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу; діти
частіше відволікаються; можуть бути роздратованими, неуважними; можуть
неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це, як наслідок, може бути
причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мотивації до навчання,
породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.
Нової якості у п’ятикласників
набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть почувати себе частиною
цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнані друзями. Спілкування
з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує, з одного боку, у вигляді
вчинків підлітків по відношенню один до одного, а з іншого - у формі осмислення
вчинків однолітків і стосунків з ними. Ця сфера життя та спілкування стає для підлітків надзвичайно
важливою й особистісно значущою: зменшується згуртованість, зростає прагнення до самовираження.
Водночас досить часто у школярів
цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги
та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих.
Навчання у школі має бути для
школяра джерелом позитивних емоцій, що допоможе знайти своє місце серед
однолітків, підтримає впевненість у собі, у своїх силах. Важливо, щоб ці
позитивні емоції пов'язувалися з процесом навчання. Слід підкреслити, що
успішній реалізації завдань сучасної школи сприяє педагогічний досвід,
світосприймання самого вчителя
у співпраці з батьками.
Немає коментарів:
Дописати коментар